Гібіскус деревовидний – правила посадки та догляду

Існує понад 200 сортів гібіскуса. Більшість із них походять з тропічних регіонів, лише декілька адаптовані до умов помірного клімату. Серед них виділяється гібіскус сирійський. Його особливістю є вибагливість до умов догляду. Садівник має  бути обізнаним у питаннях посадки, обрізання, догляду за рослиною та у методах захисту від шкідників.

 

Гібіскус: опис рослини та популярні сорти

Деревовидний гібіскус із сімейства Мальви належить до садових різновидів. Це листопадний кущ, що росте в природному середовищі до 6м у висоту. В  Україні рослина росте  до 1,5 м. Сирійську троянду, або деревовидний гібіскус, можна зустріти в Китаї, у західній частині Азії, в Кореї. Гібіскус вирощують у відкритому грунті в місцевості, де не буває суворих зим, у південній частині України та в Криму.

Кущ має товстий деревоподібний стовбур. Листові пластини рослини пальчастороздільні, у довжину досягають 10 см, колір зелений. Квітки 10-12 см в діаметрі, і можуть бути різних кольорів – жовтого,  бузкового, рожевого, малинового.  Вони бувають двох типів: махрові та прості.

Селекціонерами виведені сорти двоколірні. Квітки в цьому випадку мають контрастну середину. Кущі з махровими квітами виглядають особливо розкішно. Крім сирійської троянди, у кліматичних умовах середньої смуги приживаються трав’янисті сорти гібіскуса садового. 

Особливістю  садових видів гібіскуса є те, що кожна окрема квітка демонструє свою красу упродовж одного дня. Безперервне цвітіння протягом декількох місяців, з весни до осені, можливе завдяки безлічі квітконосів, які розташовані в пазухах листя.

Популярністю користуються гібридні сорти сирійської троянди, отримані в результаті схрещування гостролистого, яскраво-червоного й болотного гібіскусів. В Україні популярні такі сорти гібіскуса як Елеонор, Синій птах, Minerva, Woodbridge.

Правила посадки молодої рослини

Тривалість життя гібіскуса в саду – 20 років. Рослина  радуватиме садівника при одній умові – якщо їй  буде комфортно. Щоб сирійська троянда добре розвивалася, необхідно правильно вибрати час і місце для посадки, використовувати відповідний грунт, доглядати за кущем, захищати його від шкідників.

Гібіскуси  садять навесні. Поспішати з посадкою не можна – потрібно почекати, поки прогріється грунт і пройдуть нічні заморозки. В іншому випадку саджанеці може загинути. Осінь – не найкращий час для посадкових робіт, так як кущ не встигне вкоренитися до настання холодів.

Гібіскус деревовидний (сирійська троянда) любить тепло. Їй підійде місце, розташоване на сонці або в напівтіні. Добре, якщо вона буде захищена від сильних поривів вітру. Рослина негативно ставиться до надлишку вологи, тому краще підшукати місце на ділянці, що знаходиться не в низині, а на височині.

Коренева система у молодої рослини сирійської троянди досить велика, важливо, щоб коріння вільно розташовувалося в ямі. Її розмір повинен бути вдвічі більшим,  ніж кореневище куща. На дно кладуть шар дренажу – підійде бита цегла. Зверху насипають пісок – 10 см, компост – 15 см, останній шар теж піщаний, його товщина – 10-15 см.

Коріння молодої рослини поміщають у підготовлену яму так, щоб його шийка виявилася трохи нижче рівня грунту. Далі корінці засипають грунтом і підгортають. Відразу після посадки рослину поливають водою, заповнивши нею пристовбурне коло. Щоб волога довше утримувалась у ґрунті, варто мульчувати грунт біля молодої рослини.

Як доглядати за гібіскусом?

Догляд за сирійською трояндою необтяжливий. Садівник повинен стежити за рівнем зволоженості ґрунту, своєчасно підгодовувати культуру, рихлити землю біля куща й видаляти бур’яни. Всі ці стандартні процедури  не вимагають специфічних знань. Важливо пам’ятати, що зів’ялі квітки потрібно обривати. Вони не тільки псують зовнішній вигляд рослини, але й забирають частину енергії, яка знадобиться гібіскусу для утворення нових бутонів.

Сирійська троянда потребує підживлення. Під час активного росту, влітку, використовують азотні й фосфорні добрива. Їх вносять раз в 2 тижні. З кінця вересня, коли кущ відцвітає повністю й готується до фази спокою, застосовують калійні й фосфорні підживлення.

Полив гібіскуса повинен бути регулярним і помірним. Якщо встановлюється сильна спека, а природних опадів тривалий час немає, поливати ґрунт потрібно кожен день. В інших випадках зрошення проводиться в міру потреби, коли поверхневий шар грунту стає сухим.

Увага! Перезволоження небезпечне для сирійської троянди – може загнитись коріння, тоді кущ загине.

Навесні, відразу після танення снігу,  і восени, коли опало листя, садівники роблять обрізку куща. Обрізання  гібіскуса необхідне, щоб видалити пошкоджені й старі гілки та надати рослині бажаної форми. При обрізці всі пагони вкорочують, залишивши по 2-3 бруньки, але при цьому сам стовбур не чіпають. Формувальне обрізання виконують щорічно. Рекомендується зрізати всі гілки до рівня 1-2 гілок. Верхівку куща також вкорочують, залишаючи 6-7 міжвузлів. Нижній ярус видаляють майже без залишку, щоб уникнути сильного згущення.

Гібридні сорти сирійської троянди пристосовані до зимівлі у відкритому грунті навіть в умовах середньої смуги. Вони витримують морози до -20 градусів, перебуваючи під укриттям. Коли цвітіння завершується, а надземна частина куща відмирає, садівники обрізають його майже під корінь, залишаючи над поверхнею грунту невеликий відросток. Рослину підгортають і укладають шар мульчі з тирси або сухого листя.

Деякі садівники, побоюючись загибелі рослини взимку, викопують її,  укладають в підходящу ємність і залишають у такому вигляді в погребі. Коли настає весна, вони знову саджають кущ на ділянку. 

Є інший спосіб зберегти гібіскус від холоду – вкрити його гіллям. Спочатку кущ змотують тятивою, на нього надягають мішок, після чого зверху навалюють лапник у кілька шарів. Взимку для сирійської троянди становлять небезпеку гризуни. Вони легко можуть проникнути всередину укриття й погризти кору та пагони. Щоб захистити культуру, доведеться встановити пастки.

 Як боротися із захворюваннями та шкідниками гібіскуса?

Вирощування гібіскуса і догляд за ним включає турботу про здоров’я рослини і захист її від шкідників. Культура може захворіти з кількох причин:

• через нашестя комах-паразитів;
• через нестачу поживних речовин;
• через опіки або недбалий догляд.

Сирійська троянда рідко страждає від шкідників. Найбільш небезпечною для неї є суха й спекотна погода. У таких умовах активну діяльність ведуть павутинні кліщі, а також попелиці та трипси. Ці комахи харчуються соком листя, що призводить до сильного виснаження, а іноді й загибелі культури.

Для боротьби з цими шкідниками застосовують інсектициди. Обробку проводять 3 рази з інтервалом 10-14 діб. Садівники, які вже стикалися з такою проблемою, радять чергувати засоби, що мають різний склад. Така рекомендація пов’язана зі здатністю шкідників виробляти стійкість до хімікатів.

Ще одна проблема, що виникає при вирощуванні сирійської троянди, – відсутність цвітіння й уповільнення росту пагонів. Таке трапляється, якщо садівник нехтує процедурою мінерального підживлення. Нестача бору та фосфору в клітинах рослини може призвести до загибелі. Тому мінеральні добрива повинні вноситися для запобігання цьому.

Як розмножити гібіскус деревовидний?

Іноді виникає необхідність виростити новий кущ гібіскуса, маючи в розпорядженні старий, тобто розмножити його. 

Найбільш часто використовувані методи – живцювання й ділення куща. Другий варіант застосовується під час пересадки рослини. З ним впорається будь-який садівник – після викопування культури корінь акуратно ділять на 2-3 частини. Кожну  з них висаджують на підготовлене місце, дотримуючись правил посадки.

Можна виростити гібіскус із насіння. Починати посів насіння гібіскуса деревовидного в домашніх умовах можна  з січня. Знадобиться неглибокий контейнер з перфорацією знизу й легка грунтова суміш. Краще взяти торф і пісок у рівних пропорціях. Спочатку насіння замочують на 30 хвилин у слабкому розчині марганцівки. Тоді  в грунті потрібно зробити невеликі поглиблення й покласти туди насіння. Не рекомендується укладати на них щільний шар грунту, потрібно злегка притрусити насіння. Поверхню субстрату зрошують із розпилювача.

Ємність накривають плівкою, зробивши в ній кілька отворів для доступу повітря. Сам же контейнер встановлюють у тепле місце. Важливо стежити за рівнем зволоженості ґрунту в теплиці, регулярно знімати плівку для провітрювання. Дочекавшись, коли з’являться ніжні сходи, тепличку знімають. Пікіровку паростків роблять після появи трьох листків. На початковому етапі сіянцям знадобляться невеликі ємності – стаканчики з пластику.